В дитини запор що робити

Содержание

Что необходимо предпринять, чтобы помочь ребенку в домашних условиях, если у него запор: основные способы лечения

В дитини запор що робити

Запор у ребёнка – неприятное, но, к сожалению, распространённое явление. Трудности при опорожнении кишечника испытывают детки разного возраста: от грудничков до школьников.

Почему возникает запор у ребёнка? Как помочь в домашних условиях с применением безопасных методов и проверенных препаратов? Для вас – советы гастроэнтерологов и педиатров.

статьи:

Сбои в работе кишечника, при которых детки не могут спокойно, безболезненно опорожнить кишечник. В тяжёлых случаях стул отсутствует на протяжении двух-трёх дней, иногда около недели и более.

Опасность запора:

  • отравление организма продуктами распада;
  • затвердение каловых масс, раздражение стенок кишечника;
  • при выделении плотного кала появляется трещина прямой кишки, кровотечение, ощущается сильная болезненность при дефекации;
  • при частых запорах ребёнку приходится сильно тужиться, долгое время проводить в туалете. Результат – геморрой, психологический стресс, нервные расстройства;
  • появляется вздутие живота, нарушается деятельность кишечника, развиваются проблемы с пищеварением.

Обратите внимание! Особую опасность представляет хронический запор, когда задержки стула отмечены на протяжении трёх месяцев и более. Возникают проблемы с деятельностью пищеварительной системы, повышается нервное напряжение. Консультация врача обязательна.

Нормальная частота стула:

  • с периода новорождённости до полугода. От двух раз за сутки, стул мягкий, пюреобразный;
  • с 6 месяцев до полутора лет. Не более двух раз в сутки (масса более плотная, хорошо сформированная);
  • после 3 лет. Нормальная частота опорожнения – не менее трёх раз за 7 дней;
  • дети 6–10 лет. Норма – от 4 раз в неделю;
  • подростки. Опорожнение кишечника – 5 и более раз на протяжении недели.

Как распознать и как лечить колики у новорожденных? У нас есть ответ!

О том, как правильно приучить ребенка к горшку прочтите по этому адресу.

Виды недуга

У деток специалисты диагностируют:

  • анатомические запоры. Проблема возникает после оперативного вмешательства в области кишечника, при врождённых патологиях;
  • функциональные запоры. Патологическое состояние развивается вод воздействием множества причин, связанных с питанием, психологическим состоянием, неправильным функционированием различных органов.

Причины возникновения

Физиологические запоры вызывает более десятка причин:

  • перевод малыша с естественного на искусственное вскармливание раньше времени;
  • неправильное питание кормящей мамы;
  • недостаток воды во время прикорма;
  • рахит у малыша, провоцирующий слабость кишечной стенки;
  • избыток жиров и белков в рационе ребёнка;
  • проблемы с нервной системы – следствие нарушений во время беременности и родов;
  • аллергические реакции на продукты, провоцирующие воспаление стенок кишечника;
  • недостаточное продуцирование гормонов щитовидной железы;
  • психологические проблемы у стеснительных деток. Запоры возникают при походе в детский садик (ясли), школу. Постоянное подавление рефлекса к опорожнению кишечника вызывает раздражение слизистых, провоцирует нервные расстройства;
  • паразитарные заболевания, глистные инвазии;
  • часто применение слабительных препаратов, очищение кишечника с помощью клизмы;
  • длительный, бесконтрольный приём определённых препаратов. Расслабление мускулатуры вызывают ферментные составы, спазмолитики, антибиотики, мочегонные средства, противосудорожные лекарства;
  • дисбактериоз кишечника, атония стенок прямой кишки.

Симптоматика

Распознать запор несложно, особенно, у малышей: частота стула всегда под контролем родителей. Старшие детки нередко стесняются сказать о возникшей проблеме с кишечником, терпят, доводят состояние до критического. Только при сильном вздутии живота, кишечных болях родители замечают, что у малыша запор.

Основные симптомы запора:

  • редкий стул/полное отсутствие на протяжении нескольких дней;
  • болезненность при дефекации;
  • выделение твёрдых каловых масс с кровью;
  • после дефекации кажется, что в кишечнике есть остатки кала;
  • вздутие живота, боли в области кишечника;
  • изменение консистенции кала;
  • в тяжёлых случаях – ухудшение общего самочувствия, головные боли, отсутствие аппетита, проблемы со сном.

После трёх лет, когда ребёнок становится более самостоятельным, ходит в сад и школу, регулярно расспрашивайте, нет ли проблем с кишечником.

Не отмахивайтесь от жалоб на боли в животе, обратите внимание на нежелание идти в туалет, даже если прошло больше суток. При смене нижнего белья проверяйте, не появились ли на трусиках капельки крови.

Насторожитесь, если бельё идеально чистое, хотя всего неделю назад оставались следы, когда ребёнок ходил «по-большому».

Диагностика

Что делать при запоре у детей? Проблемы со стулом у деток разного возраста – повод для обращения к педиатру. После выяснения жалоб, осмотра маленького пациента доктор направит к узким специалистам.

Часто требуется помощь:

  • детского гастроэнтеролога;
  • психолога;
  • эндокринолога;
  • хирурга;
  • невролога.

Основные методы лечения

Методика лечения запора зависит от вида, причин возникновения проблемы. Важно учесть возраст ребёнка, тип питания, характер дошкольников и школьников, общее состояние организма.

Основные методы лечения:

  • анатомический запор требует оперативного вмешательства;
  • слабительное при запорах применяйте как можно реже, чтобы не было раздражения слизистой, кишечник не стал «ленивым»;
  • микроклизма Микролакс – хорошее средство от запора у детей, если проблема возникает нечасто;
  • для улучшения моторики кишечника врачи часто прописывают Дюфалак;
  • изменение рациона и диета при запорах. Быстрому опорожнению кишечника, мягкой консистенции каловых масс способствует употребление чёрного хлеба, отрубей, чернослива, варёной свёклы с маслом, овсяной каши, моркови, кисломолочных продуктов;
  • при грудном вскармливании диету должна соблюдать мамочка. Запрещены: рисовая, манная каши, лук, чеснок, бобовые, коровье молоко. Не стоит есть белокочанную капусту, грибы, чёрный хлеб, пить крепкий чай;
  • для искусственников рекомендованы специальные смеси с пробиотиками, лактулозой, олигосахаридами;
  • по утрам давайте деткам растительное масло (стерилизованное на водяной бане). Дозировка – от 2 капелек до 1 ч. л. согласно возрасту;
  • массаж при запорах – ещё один способ снизить болезненность, улучшить перистальтику кишечника. Поглаживайте животик по часовой стрелке без сильного нажима, но чтобы было слышно: вы делаете массаж.

Послабляющая клизма

Иногда каловые массы при стойком запоре настолько твёрдые, что одними свечами и черносливом не обойтись. Для удаления токсичных остатков проводится промывающая или послабляющая клизма на масляной, солевой или глицериновой основе. В некоторых случаях применяется отвар ромашки.

Нюансы:

  • температура воды для промывающей клизмы – от 25 до 27 градусов, для послабляющей клизмы при запорах воду подогревают до 28–35 градусов;
  • объём жидкости. Новорождённому – до 30 мл, в 1 год – не более 180 мл, в 2 года – до 250 мл, в 6 лет – не более 300 мл. Семилетнему ребёнку можно ввести до 400 мл раствора, десятилетнему – пол-литра жидкости.

Что нужно для процедуры

Приготовьте:

  • для грудничков – маленькая спринцовка с резиновым наконечником, для деток от года до двух – резиновый баллончик, после трёх лет используйте кружку Эсмарха;
  • пелёнка или большая клеёнка;
  • кипячёная вода определённой температуры или лечебный раствор. Температура жидкости зависит от вида клизмы;
  • детский крем, специальное масло или вазелин;
  • чистая мягкая тряпочка, вата или ватные диски;
  • большая тряпка, чтобы вытереть пол, если случайно выльется вода из таза (при процедурах у деток от года).

Как правильно поставить клизму

Характер процедуры зависит от возраста: много схожих моментов, но для старших деток важна психологическая подготовка. Ознакомьтесь с инструкцией, действуйте осторожно. Желательно, чтобы клизмы ставил медработник, но родители должны знать, как правильно провести процедуру.

Совет! Если вы переживаете, что не справитесь с кружкой Эсмарха, используйте микроклизму Микролакс. При помощи удобного баллончика процедура проходит легко и безболезненно, детки меньше переживают о последствиях ввиду малого размера ёмкости. Единственный минус – послабляющий состав запрещено использовать длительное время.

Очистительная процедура детям до 1 года

Рекомендации:

  • подберите момент, когда грудничок ведёт себя спокойно;
  • прокипятите спринцовку;
  • в чистой баночке приготовьте средство для клизмы;
  • вымойте руки с мылом, застелите пеленальный столик клеёнкой, сверху положите пелёнку;
  • сожмите спринцовку, наберите определённое количество раствора, наконечник обильно смажьте кремом, вазелином или стерилизованным маслом;
  • выпустите воздух (спринцовка располагается наконечником вверх, придавите за низ ёмкости, пока не покажется жидкость);
  • положите малыша на спинку, немного поднимите ножки, аккуратно раздвиньте ягодицы;
  • без сильного нажима введите наконечник на 2,5 см в задний проход;
  • потихоньку придавите спринцовку, чтобы вода попала в кишечник, следите за поведением ребёнка;
  • старайтесь вводить жидкость только на вдохе;
  • после введения всей порции раствора, плотно сожмите ягодицы левой рукой, правой осторожно извлеките наконечник;
  • подержите ягодицы от минуты до пяти, чтобы жидкость хорошо проникла в частички каловых масс;
  • отпустите руку: должно произойти опорожнение. После процедуры уберите грязную пелёнку, тщательно подмойте грудничка.

Как быстро и безболезненно отучить ребенка от грудного вскармливания? У нас есть ответ!

О том, чем и как лечить опрелости у грудничков прочтите на этой странице.

По адресу http://razvitie-malysha.com/zdorovie/bolezni/infektsii/rotavirusnaja.html узнайте о мерах профилактики ротавирусной инфекции у детей.

Последовательность действий для детей старше 1 года

Прислушайтесь к рекомендациям врачей:

  • для размягчения каловых масс у годовалого или двухлетнего малыша замените спринцовку резиновым баллончиком;
  • с трёх лет разрешена кружка Эсмарха (приспособление объёмом 1–2 л похоже на грелку с длинной трубкой);
  • общие правила процедуры схожи с постановкой клизмы грудничку, но есть нюансы;
  • если ребёнок не соглашается, никогда не ставьте клизму насильно: вы травмируете психику малыша. Поговорите, убедите, что боли не будет. Можете показать на кукле, что вы собираетесь делать, обязательно объясните, что после процедуры перестанет болеть живот;
  • положите на кровать клеёнку, один край опустите в большой таз или миску;
  • подготовьте раствор, налейте в резиновый сосуд. Откройте краник, подождите, пока воздух выйдет;
  • действуйте так же, как во время процедуры у деток до года, но ребёнок должен лежать на боку (обязательно пусть подогнёт ноги в коленях);
  • держите кружку Эсмарха на расстоянии от 50 до 70 см выше малыша;
  • осторожно введите наконечник на 5–7 см, следите, чтобы не травмировать задний проход;
  • не открывайте кран полностью, регулируйте напор жидкости, чтобы ребёнок не ощущал сильного дискомфорта;
  • после введения раствора малыш должен лежать на боку от 5 до 10 минут, вставать запрещено;
  • через 10 минут попросите ребёнка потужиться: размягчённые каловые массы хорошо выйдут вместе с водой.

Теперь вы знаете симптомы и методы лечения запора у деток в домашних условиях. Вовремя обращайте внимание на проблему, при необходимости используйте весь арсенал средств.

Далее видео. Педиатр о лечении запоров у детей:

Источник: http://razvitie-malysha.com/zdorovie/bolezni/zhkt/zapor.html

Якщо у дитини запор: що робити батькам

В дитини запор що робити

Всі батьки мріють про те, щоб їх малюк з перших днів життя ріс здоровим і міцним. Але на ділі не завжди все буває безхмарним. То який-небудь вірус порушить спокійний перебіг життя, то раптом незрозуміло звідки візьметься запор. Наскільки ця проблема серйозна? І якщо у дитини запор – що робити батькам? Самим приймати якісь заходи або відразу звертатися до лікаря?

Як ставитися до запору у дитини?

Перше, що потрібно зробити мамам, татам, бабусям і дідусям, – це не панікувати, тому що не при кожній затримці стільця можна стверджувати, що дитину мучать запори. Уважно подивіться на вашого малюка. У нього гарний настрій. Він грає і сміється, а коли приходить час їсти, із задоволенням спустошує тарілку і навіть просить добавки.

Награвшись і наївшись, він міцно засинає, а прокидається в хорошому настрої. І це все притому, що він вже другий день не спорожняє кишечник! Якщо у дитини сильний запор, чи він може вести себе подібним чином? В описаній ситуації точно немає приводу для занепокоєння.

У кожного малюка свій ритм роботи кишечника, так що потрібно орієнтуватися на самопочуття дитини. За загальноприйнятим стандартам стілець від 3-х разів на день до 3-х разів на тиждень при відсутності дискомфорту і у поєднанні з легкою дефекацією вважається фізіологічною нормою. Зрозуміло, що у немовляти стілець може бути частіше, ніж у дошкільника.

Але навіть якщо ваш дитина спорожняє кишечник не кожен день, за умови гарного самопочуття це НЕ патологія.

Що викликає запор у дітей різного віку?

Давайте не будемо брати до уваги вроджені анатомічні дефекти товстої кишки, а поговоримо про функціональних запорах, коли «відмовляється» працювати абсолютно здоровий кишечник. Зрозуміло, що причини, що викликають запор у місячної дитини, можуть суттєво відрізнятися від факторів, що провокують запори у дитини 2-х років.

  • До року харчування годуючої материпри запорах у дитини може стати основною причиною порушень. Є продукти, які, володіючи закріпляючу дію і потрапляючи в материнське молоко, викликають затримку стільця в дитини на грудному вигодовуванні.До них відносяться рис, м’ясо, горіхи, хліб і здоба з білого борошна вищого сорту, молоко, чорний чай, кава і какао. Тому відповідь на питання, як допомогти дитині при запорі, якщо винна матір, очевидний. Жінці потрібно просто відмовитися від такого харчування і стілець у дитини відновиться автоматично.
  • Запор у двомісячної дитини, що перебуває на штучному або змішаному вигодовуванні, найчастіше виникає, якщо мама не допаивает його водою або напуває в недостатній кількості. У цьому випадку проблему запору теж можна вирішити досить швидко.
  • Розлад у дитини 6 місяців, який вже їсть пюре, каші та супи, може виникнути із-за низького вмісту в раціоні харчових волокон. Не всі діти із задоволенням їдять овочеві пюре або геркулесову кашу, а деякі відмовляються навіть від фруктів. Завдання матері в таких випадках – набратися терпіння і спробувати все ж привчити малюка до цим корисним страв.
  • Причини, не пов’язані з харчуванням, можуть викликати нерегулярний стілець у дитини 3 років, коли вона вперше йде в дитячий сад. З перших хвилин життя поруч з ним завжди була мати. І раптом малюк опиняється в абсолютно новій обстановці, з чужими для нього людьми. Тому закономірно з’являється психологічний запору дитини.Аналогічна ситуація розвивається у дітей початкових класів школи. Тому, коли виникає захворювання у дитини 7 років, яка пішла в 1-ий клас і ніколи раніше не страждав затримкою стільця, варто подумати про психогенної причини запору.
  • Нерідко у «садовських» дітей і молодших школярів запори пов’язані з неможливістю сходити в туалет тоді, коли є бажання. З-за сорому перед вихователем, вчителем або однолітками позиви придушуються раз за разом, що в результаті може спровокувати постійний запор у малюка.
  • У дітей більш старшого шкільного віку додається «доросла» причина затримки стільця – низька фізична активність. Мало того, що діти годинами сидять за партою в школі, так вже вдома вони продовжують це робити за комп’ютером. В результаті – млява робота кишечника, і часті запори у дитини-школяра.
  • Ще одне поширене явище – запор після антибіотиків у дитини будь-якого віку. Причина криється в порушенні складу кишкової мікрофлори, яка бере безпосередню участь у злагодженій роботі кишечника. У таких випадках не обійтися без спеціальних препаратів, що відновлюють порушену рівновагу.

Звичайно, без знання того, ЧИМ викликана затримка стільця, неможливо зрозуміти, ЯК її вилікувати. Але якщо причина встановлена, завдання можна вирішити швидко і кардинально, причому не завжди з використанням лікарських препаратів.

Як позбавити дитину від запорів?

Щоб це зробити правильно, можна скористатися простим алгоритмом:

  • Якщо дитина харчується виключно грудним молоком, проаналізуйте, чи не містить ваш раціон продуктів закріплює дії, і якщо такі є, просто відмовтеся від них.
  • Якщо ваша дитина – «штучник» або знаходиться на змішаному вигодовуванні, оцініть, чи достатньо він п’є води.
  • Коли ваш малюк підріс і почав їсти все підряд, подумайте, на що ви робите акцент в його харчуванні. Запор у однорічної дитини може бути спровокований дорослої причиною – дефіцитом у раціоні харчових волокон.
  • А якщо в харчуванні вашого сина або дочки немає ніяких похибок? Тоді це цілком може бути психологічний закреп – що робити в цьому випадку?Необхідно оточити малюка своєю любов’ю, а у більш старших дітей з’ясувати, що їх «напружує» в оточуючій обстановці і постаратися знайти якомога більше позитивних моментів перебування в дитячому саду або школі.

У переважній більшості випадків уважним і терплячим батькам вдається з допомогою таких заходів усунути навіть постійні запори у дитини. Якщо ж, незважаючи на всі зусилля, стілець не відновлюється, доводиться вдаватися до лікарських препаратів.

Що дати дитині від запору лікарських засобів?

Лікарських препаратів від запору багато, але не всі їх можна використовувати у дітей. Особливо обережним потрібно бути у виборі засобів для новонароджених та дітей першого року життя. Група препаратів, які категорично протипоказані дітям такого віку, – це дратівливі і сольові осмотичні проносні засоби.

До них відносяться препарати на основі сени і крушини, бісакодил, сірчанокисла магнезія, карловарська сіль. Деякі виробники допускають використання своїх препаратів, якщо виникає запор у дітей 6 років і старше. Однак медики уникають цих коштів, і ось чому.

По-перше, на ринку є доступні за ціною препарати набагато більш м’якого дії з мінімумом побічних ефектів. А, по-друге, дратівливі проносні здатні викликати звикання і посилювати атонію. Чим довше ви їх використовуєте у своєї дитини, тим гірше згодом буде працювати його кишечник.

Крім того, дратівливі проносні протипоказані, коли у дитини спастичний запор, а він буває так само часто, як атонічний. Тому, хоч у 2 місячної дитини запор, хоч у однорічної, навіть коли запор у 8 річну дитину, краще і безпечніше використовувати проносні-пребіотики. Це різноманітні сиропи на основі лактулози.

Їх можна застосовувати тривалий час, до відновлення самостійного стільця, не побоюючись ні побічних ефектів, ні звикання. Одним з їхніх представників є сироп дюфалак. Дітям старше 6 місяців можна намагатися нормалізувати стілець з допомогою порошку форлакс.

Він відноситься до групи осмотичних проносних і подібно лактулозе діє м’яко, не викликаючи звикання. У дітей різного віку, включаючи немовлят, допускається застосування дитячих свічок з гліцерином, але лише зрідка і у віковому дозуванні.

З місцевих коштів навіть у новонароджених можна застосовувати микролакс – комбінований препарат у вигляді мікроклізм. Якщо у дитини запор після антибіотиків, то паралельно з проносними необхідно відновлювати кишкову мікрофлору. Не завжди батьки при запорі у дитини звертаються до лікаря, частіше вони намагаються вирішити проблему самостійно. Але є ситуації, коли огляд лікаря потрібно негайно. І про це підкажуть тривожні симптоми.

Тривожні симптоми при запорі

Батькам потрібно відразу ж звернутися до лікаря, якщо:

  • У дитини температура і запор. Звичайно, малюк на тлі запору може захворіти елементарної вірусною інфекцією, яка і дасть температуру. Але той же симптом розвивається при калової інтоксикації. Розпізнати, що є справжньою причиною лихоманки, може тільки лікар. Тому в таких випадках його консультація обов’язкове.
  • У дитини блювання і запор. Блювота є одним із симптомів наростаючої інтоксикації, особливо у новонароджених і грудних дітей. У цієї вікової групи вона небезпечна сама по собі, тому що дуже швидко призводить до зневоднення. А це ризик не тільки для здоров’я, але і для життя немовляти.
  • У дитини запор з кров’ю. Поява її в калі завжди вимагає диференціальної діагностики з тріщинами прямої кишки, геморой або іншими серйозними станами. Навряд чи батьки самі зможуть розмежувати ці патології. Так що лікар необхідний і тут.

Не завжди буває просто розібратися, ЧОМУ у дитини запор. Але це потрібно зробити обов’язково, щоб напевно прибрати причину. Тільки тоді допомога при запорі у дитини буде дійсно ефективною і кардинальної.

Як позбавитися проблем з ШКТ?

  • Вас мучить дискомфорт і свербіння в області прямої кишки і ануса?
  • А здуття, спазми і болі в животі аж ніяк не додають Вам впевненості у собі…
  • Якось навіть соромно…
  • І рекомендовані засоби чомусь не ефективні у Вашому випадку…
  • До того ж, проблеми з випорожненням кишечника вже міцно увійшли у Ваше життя…
  • Але зараз Ви готові скористатися будь-якою можливістю, яка поверне Вас до нормального життя!

Источник: http://jazdorov.com.ua/hvoroba/zapor/yakshho-u-dytyny-zapor-shho-robyty-batkam.html

Що робити, якщо у дитини запор

В дитини запор що робити

Одна з найбільш поширених проблем зі здоров’ям у дитячому віці – це порушення нормального випорожнення кишечника. Запор однаково часто зустрічається у дітей грудного віку, дошкільників і підлітків. Але найважче порушення стільця протікає у новонароджених і дітей першого року життя.

Часто батьки немовляти, не знаючи, як допомогти дитині, без призначення педіатра використовують сильнодіючі проносні або постійно роблять клізму, навіть не підозрюючи, що тим самим лише погіршують ситуацію – порушують нормальний обмін речовин і викликають «звикання» кишечника до зовнішнього втручання, з-за чого він взагалі перестає спорожнятися самостійно.

Кожен батько повинен знати, що робити, якщо у дитини запор, і які засоби можна застосовувати в залежності від віку хворого.

Що таке запор і потрібно його лікувати

Запор – порушення самостійного випорожнення кишечника протягом певного періоду часу. Причому цей період залежить від віку дитини, харчування, супутніх захворювань та інших причин.

Не завжди уражень частоти стільця можна вважати запором, на думку зарубіжних педіатрів, у дітей першого року життя, що знаходяться виключно на грудному вигодовуванні, стілець може бути 1 раз в 10 днів і це не вважається патологією, якщо малюк при цьому почуває себе добре.

Вітчизняні лікарі більш категоричні – стілець повинен бути обов’язково хоча б 1 раз в 2-3 дні, при цьому важливо не тільки самопочуття дитини, але і консистенція стільця. Ось кілька основних ознак запору у дітей різного віку, при появі яких необхідно починати лікування:

Частота стільця:

  • у грудних дітей, що знаходяться на природному вигодовуванні – стілець повинен бути не рідше 1 разу в 2-3 дні, нормальним вважається спорожнення кишечника 1-2 рази в день. Чим молодша дитина, тим частіше спорожняється кишечник – в перші місяці життя – до 6-10 разів на добу, у першому півріччі – 3-4 рази на добу, у другому півріччі – 2-3 рази;
  • у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, стілець повинен бути частіше, так як будь-які суміші гірше перетравлюються і «відходів» від них має бути більше. У дітей до року, які знаходяться на штучному вигодовуванні стілець повинен бути 1-2 рази на день, причому у них такої сильної залежності від віку, як у «природничників» немає;
  • у дошкільнят – спорожнення кишечника 1-2 рази на добу, запором вважається відсутність стільця протягом 2-3-х днів і більше;
  • у дітей 7-12 років – найчастіше стілець 1 раз на добу, затримка стільця на 2-3 дні вважається патологічною;
  • у підлітків – так само як і дорослих, кишечник спорожняється 1 раз в 1-2 дні, про затримку стільця можна говорити при відсутності дефекації протягом 3-4 днів.
  • Консистенція стільця – особливо важливо враховувати це при діагностиці запору у дітей молодшого віку:

  • у немовлят в першому півріччі життя – нормальний стілець кашецообразный, поява напівоформлених «ковбасок» вже повинно насторожити батьків, а повністю оформлений кал – це завжди симптом порушення нормального випорожнення кишечника, навіть якщо стілець регулярний;
  • у дітей після введення прикорму, ближче до 1 року – кал стає більш оформленим – «м’яка ковбаска» або «густа кашка», запор можна запідозрити при появі щільних «ковбасок» або «овечих» кульок;
  • після 2-х років кал вже повністю оформлений, при запорі калові маси дуже щільні, «сухі» та великого діаметру.
  • Самопочуття дитини – дуже важливий ознака при діагностиці запору. Дефекація у дітей будь-якого віку повинна проходити безболісно і не завдавати особливих занепокоєнь дитині. Припустимо невелика напруга, «напруження», кректання у немовлят, почервоніння обличчя і напруження у дітей старше року.

    Якщо дитина тужиться, плаче, у нього збільшується живіт, сильно червоніє або синіє обличчя, з’являється занепокоєння, відмова від їжі і марні спроби спорожнити кишечник – у дитини запор, навіть якщо кишечник спорожняється регулярно.

    Діти старшого віку при запорі можуть ховатися, вередувати, часто проситься на горщик чи, навпаки, уникати його, при дефекації вони тужаться, плачуть, довгостроково не можуть спорожнити кишечник.

    Якщо у дитини регулярно виникають такі симптоми, без відвідування лікаря і лікування не обійтися.

    Часто причиною хронічних запорів стають ендокринні або органічні патології, діагностувати які зможе тільки лікар.

    А якщо запор вчасно не лікувати, в організм дитини регулярно потрапляти токсини, що утворюються з-за затримки калу в товстій кишці. Також існує ризик розвитку дисбактеріозу та інших захворювань кишечника.

    При діагностиці функціонального запору у дитини будь-якого віку важливо починати лікування з зміни режиму харчування і способу життя. Без дотримання відповідної дієти і підтримання необхідного рівня активності медикаментозне лікування принесе тільки тимчасове полегшення, але не призведе до повного одужання дитини.

    Запор у дитини до 1 року

    Запор у немовляти – завжди величезна проблема і безліч переживань для його батьків. Тому, найголовніше, зберігати спокій і не панікувати. Якщо малюк знаходиться на природному вигодовуванні, перш за все, необхідно переглянути раціон годуючої матері. В ньому має бути достатньо рідини, більше продуктів, що містять клітковину – овочів і фруктів.

    Потрібно виключити з раціону мами все закріплюють продукти: міцний чай і каву, вироби з білого борошна, солодощі, рисова та манна каша, гранат, груша, айва.

    А також щодня вживати кисломолочні продукти і доповнити раціон такими натуральними проносними, як розведений буряковий або морквяний сік, виноград, чорнослив і так далі – за умови відсутності алергічних реакцій у дитини.

    При штучному вигодовуванні необхідно ретельно дотримуватися всі інструкції з розведення суміші, використовувати лише адаптовані та підходять за віком суміші. При хронічних запорах звичайне харчування замінюють на кисломолочні або спеціальні суміші з додаванням олигосахоридов, пребіотиків, лактулози або бобів ріжкового дерева.

    Всім дітям першого року життя необхідна щоденна гімнастика і масаж. Перед годуванням або через 1-2 години після їжі дитину викладають на живіт, дають можливість вільно порухатися, розминають ніжки і ручки. Про комплекс спеціальної гімнастики для дітей будь-якого віку можна дізнатися у педіатра або подивитися в інтернеті.

    Масаж при запорі у немовляти включає в себе легкі кругові погладжування живота за годинниковою стрілкою протягом 1-2 хвилин для дітей віком до півроку. Такий масаж потрібно проводити регулярно – 3-4 рази в день і поєднувати з гімнастичними вправами, наприклад, згинати і розгинати ніжки дитини, піднімаючи їх до живота.

    При тривалих запорах використовують медикаментозне лікування, дітям до року рекомендуються засоби, що містять лактулозу – Дюфалак, Лактусан, Прелакс; свічки з гліцерином, бускопан в свічках і пребіотики. При необхідності термінової допомоги дитині використовують мікроклізми, газовідвідні трубки або класичну клізму – гумову грушу з невеликою кількістю прохолодної води (10-15 мл для дитини до 2-х місяців, 30 мл – до 6 місяців, 50-60 мл для дитини до року).

    Лікування запору у дітей 1-3-х років

    В цьому віці при лікуванні закрепів дуже важливо дотримання режиму харчування і достатня кількість рідини, що вживається дитиною. При хронічних запорах рекомендується відмовитися від солодкого, здоби, будь газованих напоїв, какао, чаю, рисових і манних каш, протертих супів і пюре. Дуже корисно вживання сирих і варених овочів, фруктів, фруктових соків і сухофруктів.

    В раціон дитини щодня повинні входити рідкі гарячі страви, овочі та фрукти. Після року в їжу дитині можна додавати висівки – джерело грубої клітковини, достатньо 1 год або 1 ст л висівок на день разом з салатом або іншою їжею, для нормалізації травлення.

    Якщо запори з’являються не регулярно або не завдають великої шкоди дитині, не варто забувати про випробуваних народних засобах:

  • пюре і настої чорносливу;
  • пюре з чорносливу, кураги і родзинок;
  • склянці кефіру на ніч;
  • розведеному буряковому або морквяному соку.
  • У більш важких випадках використовують ті ж лікарські засоби, що й для дітей до року або кошти, розм’якшуючі кал і сприяють його більш швидкому виділенню: Макрогель або Форлакс, а також свічки.

    Лікування запору у дітей старше 3-х років

    Запори у дошкільнят і школярів часто виникають на тлі переживань. Так звані неврогенні запори можуть бути пов’язані з неможливістю вчасно спорожнити кишечник в дитячому саду або школі – із-за сором’язливості, неправильного ставлення педагогів і оточуючих в цій проблемі, відсутність дверей на туалетній кімнаті і ряді інших причин.

    У такій ситуації важливо зрозуміти, чим саме викликаний неврогенный запор і ні в якому разі не лаючи або не висміюючи дитини, постаратися допомогти йому вирішити цю проблему. Наприклад, піднімати малюка вранці трохи раніше, щоб він встиг спорожнити кишечник будинку або привчати дитини старшого спорожняти кишечник у вечірній час.

    Це потребує досить багато часу і сил від батьків, але по-іншому впорається з неврогенними запорами неможливо. Але чим би не був викликаний запор у дитини старше 3-х років, лікувати його потрібно також за допомогою нормалізації дієти і збільшення фізичної активності. Сьогодні нерідкі запори у школярів, викликані гіподинамією.

    Дієта при запорах у дітей старшого віку також повинна виключати всі закріплюють продукти, обов’язково регулярний прийом їжі в один і той же час, а також щоденне вживання не менше 1-1, 5 л рідини, причому не чаю, газованих напоїв або соків, а негазованої води або узвару.

    У раціон дошкільника і школяра також щодня повинні входити фрукти і овочі, одне гаряче рідке блюдо і кисломолочні продукти, наприклад склянка кефіру, ряжанки чи снєжка на ніч.

    Не рідко для лікування закрепів у дітей старше 6 років батьки використовують ті ж засоби, що і для дорослих, але робити цього категорично не можна! До 12-14 років краще утримуватися від використання сильнодіючих проносних, особливо осмотичних і дратівливих, таких як препарати сени, крушини, бісакодил, магнезія і так далі. Набагато безпечніше й ефективніше застосування тих же засобів, що і для лікування дітей молодше 3-х років, але й дозі відповідає віку.

    Дуже важливо при запорах у дітей будь-якого віку провести повне діагностичне дослідження організму дитини і виключити органічну або ендокринну патологію.

    Хронічні закрепи можуть бути викликані порушенням іннервації та моторики кишечнику, захворюваннями органів травлення, алергією, присутністю в організмі паразитів, порушенням функції щитовидної і підшлункової залози, а також іншими захворюваннями.

    Тому, якщо у дитини з’явилися проблеми з випорожненням кишечника, обов’язково відвідайте педіатра!

    Источник: http://elle.pp.ua/shho-robiti-yakshho-u-ditini-zapor/

    Запор у дитини: що робити, як допомогти і чим лікувати?

    В дитини запор що робити

    У дітей досить-таки часто зустрічаються проблеми спорожнення кишечника. Як допомогти малюкові? Основне завдання батьків — полегшити стан дитини.

    Серед методів лікування закрепів у дітей можна виділити наступні:

  • свічки;
  • клізма;
  • лікарські препарати;
  • народні засоби.
  • Перша допомога

    В домашніх умовах батьки можуть надати першу допомогу малюкові, і для цього можна використовувати гліцеринові свічки або клізму. Свічки від запору для дітей дуже ефективні і безпечні, тому їх можна використовувати навіть новонародженим.

    Очисні клізми також непогано справляються з проблемою запору. У воду можна додати 1 ч. л. гліцерину. Для клізми можна використовувати фізіологічний розчин, але з ним треба бути гранично обережним. Фізрозчин може викликати у дитини біль і печіння.

    Щоб клізма не наводила страх на малюка і не приносила йому неприємних відчуттів, її потрібно робити правильно. В першу чергу грушу потрібно продезінфікувати. Наконечник найкраще змастити дитячим кремом або рослинним маслом.

    Вода для клізми не повинна бути теплою — в такому випадку вона вбереться в кишечник разом з токсичними продуктами, які знаходяться в калових масах. Тому вода повинна бути трохи прохолодною. Щоб не травмувати пряму кишку, вливати рідину потрібно поступово, невеликими дозами.

    Якщо дотримуватися цих правил, то клізма не викличе різких спазмів і больових відчуттів у дитини.

    Клізма справляється тільки з симптомами утруднене випорожнення, а сам запор вона не лікує. Якщо дитина скаржиться на різкі болі в області живота, з’явилися кров’янисті виділення з анального проходу, то лікування закрепів у дітей проводити самостійно заборонено і потрібно терміново звернутися до лікаря.

    Лікування

    Не можна ігнорувати проблеми утрудненої дефекації у малюка або вирішувати їх самостійно не проконсультувавшись з лікарем. Рішенням проблеми повинен займатися педіатр. Перед тим як розробити тактику лікування, дитина повинен здати на аналіз кров, сечу і кал.

    Лікування непрохідності кишечника у дітей спрямоване на досягнення природного і регулярного процесу дефекації. Процес дефекації в кращому випадку повинен проходити в один і той же час. Калові маси у дитини повинні бути нормальної консистенції. Досягти такого результату можна за допомогою медикаментозної терапії.

    Цікаве за темою:  Рак печінки: причини, симптоми, лікування та прогноз

    Лікування дитячих запорів включає прийом проносних засобів. З проблемами спорожнення кишечника ефективно справляються такі препарати, як Регулакс, Дюфалак і Сенаде. Вони абсолютно безпечні в будь-якому віці. Такі препарати можуть призначатися навіть немовлятам.

    При слабкій роботі кишечника лікар виписує прокінетики. Вони нормалізують тонус кишечника і відновлюють його роботу. Серед таких засобів найбільш популярними є Домперидон і Мотилак. Прокінетики представлені у вигляді капсул і сиропів. Запор у однорічної дитини краще всього лікувати сиропом, а дитині старшого віку можна вже давати пігулки.

    Неправильна робота кишечника супроводжується спазмами шлунково-кишкового тракту. Щоб нормалізувати функціональність кишечника, лікар призначає наступні засоби:

  • спазмолітики у вигляді свічок Красавка;
  • Але-шпа;
  • Папаверин.
  • Серед препаратів, які поліпшують процеси травлення дитини, можна виділити такі лікарські препарати:

  • Мезим;
  • Панзинорм;
  • Креон;
  • Панкреатин.
  • Лікування запорів не обходиться без прийому жовчогінних засобів. Вони сприяють нормальній виробленні підшлункового секрету та жовчі, а також заповнюють дефіцит травного соку. З таким завданням чудово справляється Хофитол. Цей препарат допомагає краще засвоюватися їжі і швидко виводить ферменти стравоходу.

    Консервативне лікування дитячих запорів може включати прийом пробіотиків. До їх складу входять біфідобактерії і лактобактерії. Завдяки своєму унікальному складу пробіотики відновлюють мікрофлору кишечника і позбавляють від дисбактеріозу. Лікарі рекомендують Хілак Форте, Біфідумбактерин, Лінекс і Аципол.

    Народна медицина

    Що робити якщо у дитини запор? Один з методів лікування проблем з випорожненням кишечника є народні рецепти. Народні засоби дуже ефективні і не викликають побічних дій, але деякі з них можуть призвести до алергічної реакції. Тому лікування закрепів у домашніх умовах повинне проводитися строго під спостереженням терапевта.

    Лікувати запори у дитини можна простерилизованним рослинним маслом. Давати масло малюкові потрібно перед першим годуванням. Починати необхідно з 1 краплі і з кожним днем на 1 краплю збільшувати. Максимальна доза — ½ ч. л.

    Курс лікування таким способом потрібно проводити до тих пір, поки робота кишечника повністю не відновиться. Щоб простерилізувати масло, потрібно налити в ємність води, опустити в неї банку з маслом і поставити на вогонь.

    Після того як вода закипить, зменшити вогонь і потримати ще 20-30 хвилин.

    Цікаве за темою:  Геморой: симптоми у чоловіків, лікування, наслідки

    Що дати дитині від запору? З запорами добре справляється чорнослив. Залийте 400-500 г чорносливу 2-2.5 л води і прокип’ятіть протягом 15-20 хвилин. Потім додайте 50 г кори крушини і остудіть настій. Приймати два рази на день до їди по 100 мл

    Добре відновлює роботу кишечника сік картоплі. Для цього потрібно сік картоплі змішати з водою в рівних співвідношеннях і давати дитині до їди по 50 р.

    При перших симптомах запору у дитини дуже ефективні народні засоби і результат настає набагато швидше.

    Щоб очистити кишечник малюка, можна приготувати відвар з собачої кропиви, квіток ромашки, кропиви, кореня валеріани, шипшини і анісу. Взяти трави в рівних пропорціях і ретельно подрібнити.

    Залити водою з розрахунку 1 ст. л. лікарських трав на 250 мл окропу. Такий настій можна давати дітям старше 5 років по 50 мл 2 рази на день.

    Не менш ефективним є настій з кульбаби. 2 ч. л. коренів кульбаби залити 250 мл окропу і дати настоятися. Приймати теплий настій перед їжею по 1 ст. л.

    При запорах дітям можна давати свіжовичавлений сік моркви, буряка та томату. Що стосується бурякового соку, то з ним треба бути гранично акуратним. У чистому вигляді давати його дитині не рекомендується. Його можна розбавляти водою або іншим соком. Свіжовичавлені соки можна давати дітям у віці 2-3 роки.

    Як лікувати?

    Багато молоді мами стикаються з утрудненою дефекацією у дитини. Що робити якщо у новонародженого малюка з’явився запор? У цьому випадку до методів лікування потрібно підходити з особливою обережністю.

    При спастичному вигляді запору у дитини спостерігається здуття і коліки. В цьому випадку можна використовувати ромашку. При атонії активізувати роботу кишечника зможе деревій, кропива і кульбаба. Аналогічною дією володіють плоди брусниці та агрусу.

    Цікаве за темою:  Болить шлунок і нудить: чому і що робити?

    Прийом лікарських трав не є основним лікуванням запору.

    Грудним дітям при проблемах з випорожненнями добре допомагає масаж.

    Можна легкими круговими рухами погладжувати, злегка пощипувати животик або по черзі згинати і розгинати ніжки в тазостегнових і колінних суглобах. Такий масаж надає стимулюючий ефект.

    Погладжування повинно бути поверхневе і ніжне. Рухи слід робити за годинниковою стрілкою. По завершенню масажу можна до животика малюка прикласти теплу пелюшку, це допоможе зняти коліки.

    Що робити якщо у дитини запор? Ні для кого не є секретом, що неправильне харчування може стати причиною непрохідності кишечника.

    Якщо малюк знаходиться на грудному вигодовуванні, то з раціону мами потрібно викреслити рисову кашу, кава, білий хліб, молоко і чай.

    Якщо запор у малюка супроводжується здуттям животика, то мамі слід уникати таких продуктів, як слива, яблука, апельсин, газовані напої і квас.

    При штучному вигодовуванні проблеми зі стільцем пов’язані з поганою сумішшю і нестачею води. Якщо з’явилися запори у дитини після року, то з його меню слід прибрати газоутворюючою і закріплюють речовини і додати в раціон овочеве пюре, суп і кисломолочні продукти.

    Якщо такі заходи не призводять до нормалізації кишечника і проблеми зі стільцем не зникають, то лікування запору проводиться лікарськими препаратами.

    ActionTeaser.ru – тизерная реклама

    ActionTeaser.ru – тизерная реклама

    Источник: http://doctor03.in.ua/shkt/zapor-y-ditini-sho-robiti-iak-dopomogti-i-chim-likyvati.html

    Запори у дітей. Що робити, якщо у дитини запор

    В дитини запор що робити

    Запор є дуже поширеною проблемою у дітей – до 8% малюків хоч раз у житті стикаються  з ним. Причому в 40% випадків запори виникають у діток першого року життя. Найчастіше цей стан не має у собі будь-якого серйозного порушення в роботі органів і систем дитини і, тим більше, органічних проблем, тобто пов'язаних з ураженням того чи іншого органу.

    Такі запори називаються функціональними. Характерною особливістю є те, що у батьків або близьких родичів дитини майже в половині випадків також зустрічаються запори. Найбільш часто даний розлад спостерігається у період навчання гігієнічним навичкам (між 2 і 4 роками), частіше серед хлопчиків.

    Багато мам починають бити тривогу з цього приводу тоді, коли у малюка спостерігається затримка стільця більше, ніж один день. Це особливо стосується діток до року, так запор у грудної дитини викликає серйозну тривогу батьків.

    Причому підвищене мамине занепокоєння має не тільки емоційний вираз, але і цілком практичне втілення: тата терміново відправляють в аптеку за клізмочку, ввечері, перед купанням, дитині ставиться очисна клізма, і всі дружно під дитячий крик роблять глибокий видих у той момент, коли малюк оговтується . Так може повторюватися безліч разів.

    При цьому з часом дитина вже перестає самостійно оговтуватися. І справа, здається, стає безвихідною. А коли ж насправді потрібно турбуватися батькам з приводу затримки стільця у дитини? І взагалі, як часто в нормі повинна оговтуватися дитина?

    Функціональний запор

    Поняття норми дуже індивідуальне, але прийнято вважати, що у дітей перших місяців життя на грудному вигодовуванні дефекація може спостерігатися після кожного годування, а може бути і раз на день.

    У деяких дітей на виключно грудному вигодовуванні стілець може бути 1 раз на тиждень, але при цьому дитина абсолютно нормально росте і розвивається, дефекація не викликає у неї ніяких труднощів, а кал має кашкоподібну консистенцію.

    При переведенні дитини на штучне вигодовування ситуація може змінюватися: кал стає більш щільним і частота стільця може зменшуватися. При введенні прикорму кал також змінює свою форму, консистенцію, колір і запах, змінюється і частота стільця. Залежно від з'їдених продуктів буде змінюватися і кал.

    Нерідко в калових масах можна побачити неперетравлені шматочки овочів або фруктів, що теж нормально. Наприклад, родзинка може пройти через кишечник, практично не змінившись.

    При функціональних запорах у дітей віком до 4-х років повинно спостерігатися, принаймні, 2 симптоми протягом 1 місяця, з нижче перерахованих:

    • 2-менше дефекацій на тиждень.
    • Принаймні, 1 епізод на тиждень нетримання калу після придбання дитиною гігієнічних навичок.
    • Болісна дефекація.
    • Наявність сухого, щільного калу.
    • Наявність великих фекальних мас у прямій кишці.
    • Наявність калових мас великого діаметру, що ускладнюють дефекацію.

    Супутні ознаки можуть включати дратівливість, зниження апетиту та/або раннє насичення. Супутні симптоми зникають негайно після відходження калу. Таким чином, якщо у малюка затримка стільця 2-3 дні, не потрібно поспішати з якимись заходами.

    Має сенс просто поспостерігати за дитинкою і дочекатися самостійного стільця.

    Навіть якщо малюк сходить по великому через 4- 5 днів, але при цьому він буде вести себе як завжди, у нього не буде хворобливості під час дефекації, і кал буде як завжди кашкоподібний, батькам немає про що турбуватися.

    Якщо ж його кал буде схожий на «козячі кульки», при цьому малюк поводиться неспокійно, тужиться при дефекації, навіть якщо стільця не було протягом 24 годин, ситуація заслуговує на увагу.

    У дітей старше 4-х років і підлітків повинно спостерігатися, принаймні, 2 симптоми протягом 1 місяця, з нижче перерахованих:

    • Стілець 2-менш разів на тиждень.
    • Принаймні, 1 епізод нетримання калу на тиждень.
    • Скарги на тривалу затримку стільця.
    • Болісні дефекації або дефекації щільним калом.
    • Наявність великих фекальних мас у прямій кишці.
    • Стілець калових мас великого діаметра, які можуть ускладнити дефекацію.

    Ці симптоми повинні спостерігатися, принаймні, 1 раз на тиждень протягом не менше 2 місяців.

    Болісна дефекація визнана основною причиною, яка зумовлює функціональний запор. Болісна евакуація фекальних мас спонукає дитину уникати акта дефекації. Початок симптомів часто доводиться на 1 з 3 періодів:

    • У малюків ущільнення калу, часто виникає при переході від грудного вигодовування до штучного або введенні твердої їжі.
    • У малюків, які набувають гігієнічних навичок, оскільки вони намагаються керувати дефекацією і знаходять її болючою.
    • У дошкільному та шкільному віці, коли діти уникають дефекації під час перебування в садку чи школі. Такі діти свідомо пригнічують позив на дефекацію, що з боку може виглядати як вставання на носочки, напруження ніг, діти можуть притискатися до меблів, ховатися в куток. Часто діти самі не в змозі усвідомити, що навмисно стримують дефекацію.

    У дітей з функціональним запором може відзначатися нетримання калу (мимовільне виділення вмісту товстої кишки) як наслідок значного накопичення фекальних мас у прямій кишці.

    Нетримання відбувається внаслідок просочування фекалій навколо скупчення калу в прямій кишці в момент, коли дитина необережно розслабляє м'язи тазового дна або анальний сфінктер (у сні, через втому або при спробі випустити гази). Нетримання калу – одне зі звичайних проявів функціонального запору, яке виявляється у більшості дітей.

    Воно доставляє серйозні незручності малюкам та їх батькам. Деякими батьками нетримання калу може бути прийнято за діарею (пронос).

    Функціональний запор у дітей – як правило, результат повторних добровільних спроб стримати позив на дефекацію.

    Прогресивне накопичення фекальних мас упрямій кишці, у кінцевому рахунку, призводить до втоми м'язів тазового дна і порушення функції анального сфінктера, яке проявляється нетриманням калу. У дітей з запором часто спостерігається занепокоєння, тривога і негативізм, особливо, у зв'язку з навчанням гігієнічним навичкам.

    Запор у дитини – коли йти до лікаря

    До лікаря необхідно звернутися, якщо у дитини спостерігається запор як мінімум 2 тижні, а також, якщо запор супроводжується симптомами, які можуть вказувати на більш серйозні проблеми. Продовження див. у статті «Лікування закрепів у дітей. Як лікувати запор у дитини».

    Источник: https://teddyclub.info/0-2-roki/dityachi-hvorobi/zapory-u-detej-chto-delat-esli-u-rebyonka-zapor

    Поделиться:
    Нет комментариев

      Добавить комментарий

      Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.